12 квіт. 2018 р.

Педагогічний такт,конфлікти з учнями,їх причини.Шляхи і способи виходу з конфліктної ситуації.

У рамках навчально-виховного процесу будь-якого навчального закладу предметом посиленої уваги залишаються поведінкові конфлікти, невиконання домашнього завдання, емоційно-особистісне зіткнення педагога і вихованця. Інакше кажучи, в сучасній школі конфлікти стали звичайною справою. Сама структура побудови сучасної масової школи  за принципом супідрядності і протиставлення (тобто «вчитель-учень», «старший - молодший», «встигаючий - невстигаючий» тощо) стимулює дитячу конфліктність. Крім того, учні «несуть» у школу в трансформованому вигляді всі соціальні протиріччя нашого суспільства. Ці суперечності породжують брутальність, жорстокість, хамство, озлобленість у групових та міжособистісних стосунках школярів. Тому джерела багатьох злочинів,проявів асоціальної поведінки серед молоді треба шукати в шкільній системі освіти і виховання.
Конфлікти супроводжуються нерозумінням,стресами,відчуттям незадоволеності. То чи потрібно витрачати
частину свого життя на з’ясування стосунків?Чи,може,краще навчитися спілкуватися, не створюючи конфліктних ситуацій? Конфлікт у школі,яким би він не був,- між учителями або між учнем і вчителем – не сприяє навчально-виховному процесу. І чим менше виникає конфліктів,тим краще розуміють одне одного вчителі  учні,тим теплішими й більш довірчими є їхні взаємини.
Які асоціації викликає в нас слово «конфлікт»? Що ви відчували під час конфлікту?
Опитування вчителів показало,що такими відчуттями є:
o   Гнів,
o   Образа;
o   Нерозуміння;
o   Ворожість.
Конфлікт виникає переважно через суб’єктивні причини,що залежать від особистісних характеристик та індивідуального поводження керівника й вихованців.
Спочатку ми розглянемо питання : Що таке конфлікт?
Конфлікт – невід’ємна частина життя. Ключ до взаємовигідного розв’язання конфлікту полягає в тому, щоб задовільнити обидві сторони шляхом взаємного толерантного ставлення, досягти компромісу. Отже, всім нам треба прагнути толерантності у стосунках.

ОЗНАКИ ТОЛЕРАНТНОЇ ЛЮДИНИ
·         Добре співпрацює з іншими на засадах партнерства.
·         Готова змиритися з думками інших.
·         Поважає людську гідність.
·         Поважає права інших.
·         Сприймає іншого таким,яким він є насправді.
·         Здатна поставити себе на місце іншого.
·         Поважає право бути іншим.
·         Визнає розмаїття.
·         Визнає рівність інших.
·         Терпима до чужих думок, вірувань, поведінки.
·         Відмовляється від домінування й насильства.

ВИСЛОВИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТУ
·         Мені так не здається…
·         Я важаю по – іншому…
·         У мене інша точка зору…
·         Я дозволю собі не погодитися з вами…
·         Мені хотілося б висловити свою незгоду…
·         Дякуємо за увагу. Слово надається другій групі…

НАЙПОШИРЕНІШІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ СКЛАДНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ КОНФЛІКТІВ ВЗАЄМОДІЇ «ВЧИТЕЛЬ- УЧЕНЬ»
1.      Нездатність прогнозувати учителем поведінку учнів на уроці (невстигання у часі, роздратованість, подолати конфлікт).
2.      Намагання вчителя зберегти свій соціальний статус за рахунок зниження статусу учня.
3.      Оцінювання вчителем не окремого вчинку, а особистості учня (роззява,нахаба)
4.      Намагання суворо покарати учня, мотивуючи це тим, що зайва суворість не зашкодить.
5.      Субєктивне оцінювання дітей і його наслідки.
6.      Нездатність до самоконтролю.

Кожна помилка вчителя при вирішенні конфліктів травмує учнів, вселяє недовіру до нього, порушує систему взаємин між учителем і учнями. У педагога виникає глибокий стресовий стан, незадоволення своєю працею, нездорове усвідомлення залежності професійного самопочуття від поведінки учнів.

НА ДУМКУ ВЧИТЕЛІВ, КОНФЛІКТИ ТИПУ «ВЧИТЕЛЬ-УЧЕНЬ» виникають через:
·         Порушення дисципліни на уроці;
·         Невиконання домашнього завдання;
·         Неповагу до вчителя;
·         Недоброзичливі відносини між учнями.

НА ДУМКУ УЧНІВ, ПРИЧИНАМИ ЇХНІХ КОНФЛІКТІВ З УЧИТЕЛЯМИ Є:
·         Пропуск уроків, непідготовлене домашнє завдання;
·         Нецікаве проведення уроку вчителем;
·         Наявність «мазунчиків» у вчителів;
·         Необєктивність при оцінені знань;
·         Образи зі сторонни вчителя, грубість і нестриманість.

Конфлікти завжди існували, існують і будуть існувати. Не зважаючи на те, з чиєї ініціативи відбувся конфлікт, учня чи вчителя, вчитель не повинен боятися конфлікту. Головне правильно розпланувати поведінку в конфліктній ситуації. І найважливіше – педагогічний такт учителя. У конфліктній ситуації головним для педагога є виведення учня на діалог.
Педагогічний діалог – це пік конфлікту, особливий стан єднання педагога та учня. Коли ви почуєте з уст дитини її незадоволення,тоді ви зможете знайти вихід із конфліктної ситуації тому, що ви будете знати її причину.
Багато конфліктів виникає з приводу невиконання домашніх завдань, поганої успішності,неготовності виправити власну помилку. Так звані конфлікти діяльності. Хорошою тактикою у таких конфліктах є надання учневі можливості довчити, перекласти,надати додаткову інформацію, піти на компроміс з обов’язковим врахуванням інтересів,потреб та аргументів учня.
Конфлікти поведінки та вчинків виникають із приводу порушення правил поведінки у школі. Їх значно складніше вирішувати,оскільки в них втягуються «важкі» учні. Для вирішення таких конфліктних ситуацій вчитель і вихователь повинен пам’ятати про об’єктивність.

ЧИННИКИ,ЯКІ ПРОВОКУЮТЬ КОНФЛІКТ:
·         Погрози («не будеш добре себе вести – виженуть зі школи»);
·         Негативна критика («як можна бути таким неорганізованим»);
·         Образи («ти просто роззява,чого можна від тебе чекати»
·         Зміна теми («це дуже цікаво,але давай поговоримо про твою поведінку»)
·         Накази («я даю тобі два тижні,щоб виправити оцінку і стати слухняним»)
Учні сприймають негативні зауваження як вияв недоброзичливості зі сторони вчителів і відповідають грубістю,пустощами. Розв’язанням таких конфліктів  демонстрація педагогом миролюбних намірів.
            Найважчими є конфлікти взаємин. Вони найбільш тривалі й виникають на грунті недоброзичливих стосунків (антипатія) як наслідок постійних попередніх конфліктів діяльності і поведінки. Виправлення їх є випробуванням професіоналізму педагога, оскільки він повинен стати вище почуттів образи,неприязні та показати учневі культуру,шляхетність у стосунках. Це ситуація,в якій учитель відверто визнає свої помилки,вибачається пропонує забути образи. Дуже важливо в таких конфліктних ситуаціях вдало вибрати час та місце для розмови Розмова по «гарячих слідах» приречена на невдачу. Розмова з учнем на очах у класу викликає в нього бажання продемонструвати сміливість і незалежність.
            Отже,вчитель для вирішення конфліктної ситуації повинен спрямувати свою активність на краще розуміння співрозмовника. У конфліктній ситуації вчитель мусить бачити проблему з обох сторін,тому що попередження та вирішення конфліктів значною мірою залежить від педагогічної майстерності вчителя.

Самооцінка «МУДРОЇ ПОВЕДІНКИ» у конфлікті
Тест для вчителя
позиція
оцінка
позиція
1
«Відкритість розуму». Ви налаштовані на розуміння доказів і аргументів опонента
5 4321
Ви ніколи не прагнете зрозуміти свого опонента
2
Позитивне ставлення до опонента
5 4321
Негативне ставлення до опонента
3
Раціональне мислення. Ви контролюєте свої емоції
5 4321
Ви піддаєтесь емоційному впливу
4
Ви не робите ставку на однобічний виграш,а орієнтуєтеся на рівність і співпрацю
5 4321
Ви прагнете однобічного виграшу
5
Терпимість. Ви знаєте право людей бути такими,як вони є
5 4321
Ви нестерпимі до опонента,вас дратують емоції,його позиція точка зору,що не збігається з вашою
Проаналізуйте свої дії за п’ятьма позиціями «мудрої поведінки» в конфліктах й оцініть їх.
Оцінка результатів:
Відхилення вліво від показника «3» за середнім арифметичним за всіма позиціями свідчить про те,що ви маєте достатні ознаки «мудрої поведінки» у конфлікті.
Відхилення вправо від обраного показника свідчить про те,що ви не маєте достатніх ознак  «мудрої поведінки» у конфлікті. Вам необхідно звернутися до технологій раціональної поведінки в конфлікті й зайнятися тренуваннями.