Лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17679.
Укладачі :
Сидоренко В.К., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент
АПН України, директор навчально-наукового центру підготовки та атестації
наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації Національного
університету біоресурсів і природокористування України;
Дятленко С.М.,
начальник
відділу природничо-математичної та технологічної освіти Департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України
Гедзик А.М., доктор педагогічних наук, завідувач кафедри
професійної освіти та комп’ютерних технологій Уманського державного педагогічного університету імені
Павла Тичини.
ПОЯСНЮВАЛЬНА
ЗАПИСКА.
Сьогодні
креслення - це не лише засіб
спілкування інженерів, конструкторів та робітників, - це фундамент графічної
культури людини, яка живе в сучасному техногенному світі. Автоматизація
і механізація сучасного виробництва істотно змінила зміст і характер
діяльності людини. Зросла роль операцій,
пов’язаних з сприйняттям та
обробкою різної інформації. Досить часто дії людини в різних сферах пов’язані
не з реальними об’єктами, а з їх замінниками
у вигляді пультів управління, схематичних зображень реальних процесів і явищ. Схематичні і
знакові моделі дозволяють в абстрактній, символічній формі не лише показувати
взаємно-однозначну відповідність об’єктів
і їх графічних зображень, але і принципово змінювати способи вирішення
просторових та інших задач.
Креслення - це один з ключів до успішного оперування сучасними видами
інформаційних систем.
Програма курсу має на меті
сформувати в учнів ставлення до креслення як до одного з головних і необхідних
засобів спілкування людей у їхній практичній діяльності, навчити свідомо
читати креслення та схеми, самостійно виконувати графічні документи для
виготовлення предметів трудової навчальної діяльності.
Зміст програми спрямований на
вирішення таких завдань:
1)
формування в учнів
системи знань та вмінь, необхідних для виконання графічних документів;
2)
сприяння учням у
виконанні навчальних функцій, пов'язаних із читанням графічних матеріалів;
3)
забезпечення умов
для вивчення учнями основ сучасного виробництва;
4)
сприяння тому, щоб
учні оволоділи обраним профілем трудового навчання;
5)
розвиток в учнів
просторового мислення;
6)
формування
здатності до самостійної роботи з навчальним матеріалом;
7)
формування в учнів
якостей, необхідних для технічної творчості та участі в раціоналізаторській
діяльності.
Зміст програми передбачає
створення умов для ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва та з
місцем графічних документів у виробничій діяльності людей. Формуванню в учнів
просторового мислення, розвиткові їхніх технічних здібностей сприятимуть
різноманітні практичні роботи, пов'язані з аналізом змісту зображень на
кресленні та читанням креслень з метою визначення певних відомостей про
зображені на них предмети, із застосуванням елементів конструювання та уявних
перетворень просторових властивостей предметів.
Програма складається з
тематичного плану, змісту навчального матеріалу, основних вимог до рівня
навчальних досягнень та їх критеріїв, орієнтовного змісту практичних робіт.
У тематичному плані наведено
рекомендований розподіл часу в годинах за навчальними темами. Залежно від конкретних
умов, пов'язаних з оволодінням змісту тієї чи іншої теми учнями, вчитель має
право перерозподіляти години між окремими темами програми.
Оволодіння навчальними
досягненнями з креслення здійснюється на базі вивчення теоретичного матеріалу
та виконання практичних робіт.
Практичні роботи передбачають:
читання креслень, виконання графічних вправ у робочих зошитах, виконання креслень
та ескізів на аркушах креслярського паперу.
Конкретний матеріал для
практичних робіт учитель добирає самостійно, виходячи зі змісту навчального матеріалу
та орієнтуючись на наведені в підручнику з креслення зразки завдань. У процесі
добору завдань перевагу слід віддавати таким, які активізують
навчально-пізнавальну діяльність учнів: роботі з довідковим матеріалом, завданням
творчого характеру тощо. Необхідно намагатися, щоб завдання для вправ і
графічних робіт мали індивідуальний характер.
Практичні
роботи слід виконувати безпосередньо на уроці, але обмежену кількість деяких із
них (на розсуд учителя) можна виконувати як домашні завдання. Усі практичні
роботи повинні виконуватись тільки олівцем із застосуванням креслярських
інструментів.
Під час вивчення курсу
необхідно широко використовувати навчальні наочні посібники: таблиці, зразки
креслень, моделей, роздатковий матеріал, екранні посібники тощо. Самостійна
робота учнів з підручником та наочними посібниками має стати невід'ємною
складовою процесу навчання.
Визначення рівня навчальних
досягнень учнів здійснюється шляхом тематичного та підсумкового контролю.
ЗАГАЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ теми
|
Тема
|
Орієнтовна кількість годин
|
Вступ
|
1
|
|
1
|
Загальні вимоги до оформлення креслень
|
2
|
2
|
Геометричні побудови на кресленнях
|
4
|
3
|
Креслення плоских предметів.
|
4
|
4
|
Креслення в системі прямокутних проекцій
|
5
|
5
|
Виконання і читання креслень
|
6
|
6
|
Аксонометричні проекції. Технічний рисунок.
|
4
|
7
|
Перерізи та розрізи при виконанні креслень предметів
|
8
|
8
|
Вибір зображень на кресленнях
|
2
|
9
|
Складальні креслення
|
4
|
10
|
Зображення з¢єднань на складальних
кресленнях
|
8
|
11
|
Читання та деталювання складальних креслень
|
14
|
12
|
Топографічні та будівельні креслення
|
4
|
13
|
Технічні схеми
|
2
|
14
|
Резерв часу
|
2
|
Усього
|
70
|
№ п/п
|
К-сть
год
|
Зміст навчального матеріалу
|
Вимоги до знань і вмінь учнів
|
Завдання до практичних робіт
|
1
|
Вступ
Предмет
креслення, його зміст, мета та завдання вивчення в школі. Застосування графічних
документів у практичній діяльності людей. Стислі відомості з історії розвитку
креслення. Креслярські інструменти та приладдя.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
призначення графічних документів у практичній діяльності людей; місце та роль
курсу креслення в системі шкільних предметів.
|
||
1
|
2
|
Загальні вимоги до оформлення креслень
Поняття про
державні стандарти, які визначають правила оформлення креслень. Формати
креслень. Робоче поле та рамка креслення. Основний напис на кресленні. Лінії
креслення: суцільна товста основна, суцільна тонка, суцільна хвиляста,
штрихова, штрихпунктирна і штрихпунктирна з двома точками. Співвідношення
товщин ліній та їх призначення. Основні відомості про креслярські шрифти:
види, співвідношення розмірів. Букви, цифри і знаки на кресленнях.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
розміри формату А-4; розміри рамки креслення; призначення основного напису на
кресленні; призначення основних типів ліній креслення; основні відомості про
креслярські шрифти;
уміти: проводити рамку креслення; виконувати основний напис на кресленні;
проводити лінії креслення відповідної товщини; виконувати написи креслярським
шрифтом.
|
1. На аркуші
креслярського паперу формату А4 накреслити рамку та графи основного напису
креслення.
2. Виконати
завдання з визначенням типів ліній на кресленні.
3. Виконати
вправу на проведення різних типів ліній.
4. Виконати
завдання з визначення розміру шрифту.
5. Виконати
кілька написів креслярським шрифтом за завданням учителя.
|
2
|
4
|
Геометричні побудови на кресленнях
Аналіз
графічного складу зображень на кресленнях. Осьові і центрові лінії на
контурах зображень. Інструментально-графічні прийоми побудови (кутів,
перпендикулярних та паралельних прямих, поділ кола та відрізків на рівні
частини).
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
раціональні прийоми роботи креслярськими інструментами; способи поділу кута
та відрізка на рівні частини; способи поділу кола на рівні частини;
уміти: визначати перелік побудов, із яких складається контур зображення; за
допомогою креслярських інструментів виконувати побудову кутів, паралельних та
перпендикулярних прямих, поділ кола та відрізків на рівні частини.
|
1. Виконати
вправу на аналіз графічного складу контуру зображен-ня.
2. У робочому
зошиті виконати побудову контуру зображення плоскої деталі з застосу-ванням вивчених геометричних побудов.
|
3
|
4
|
Креслення плоских предметів
Зображення
плоских предметів; послідовність їх побудови. Масштаби креслень: призначення,
види й позначення.
Основні
відомості про нанесення розмірів на кресленні: виносні та розмірні лінії,
стрілки знаки діаметра і радіуса, умовне позначення товщини й довжини деталі,
розміщення розмірних ліній.
Ескіз деталі,
його призначення та відмінність від креслення, послідовність виконання та
оформлення ескізу. Виконання ескізів деталей (з натури).
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
послідовність побудови зображень плоских предметів; призначення масштабів при
виконанні креслення, їх види та позначення на кресленні; правила нанесення
лінійних розмірів при паралельних і похилих розмірних лініях, розмірів кола і
дуги, величини кутів; призначення ескізу та послідовність його виконання;
уміти: виконувати побудову зображення плоских предметів, позначати лінійні
розміри та розміри криволінійних елементів контурів зображень в обсязі
вивчених правил; визначати масштаби креслення; позначати масштаби креслення;
виконувати ескізи нескладних деталей із натури.
|
1. Виконати
вправу на побудову зображення плос-кого предмета.
2. Виконати вправу, пов’язану з засвоєнням
правил нанесення розмірів.
3. Виконати
вправу, пов’язану з визначенням мас-штабу зображення на кресленні.
4. Виконати
ескіз нескладної деталі з натури.
|
4
|
5
|
Креслення в системі прямокутних проекцій
Поняття про
методи проекціювання. Прямокутні проекції як засіб зображення об’ємного
предмета на площинні. Побудова проекцій предметів на одній, двох і трьох
взаємно перпендикулярних площинах проекцій.
Поняття про
вигляд як різновид зображень на кресленні. Взаємне розташування виглядів на
кресленні та їхні назви: вигляд спереду, вигляд зверху, вигляд зліва. Вимоги до головного вигляду
на кресленні.
Визначення
необхідної та достатньої кількості виглядів на кресленні.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні| повинні знати:
основні методи проекціювання, елементи апарата проекціювання; площини
проекцій; проекціювальні промені; основи прямокутного проекціювання на одну,
дві і три взаємно перпендикулярні площини проекцій;
назви виглядів
на кресленнях та їх взаємне розташування; вимоги до головного вигляду на
кресленні; призначення місцевого вигляду на кресленні;
уміти: будувати проекції предметів на одну, дві і три взаємно перпендикулярні
площини проекцій; розміщувати вигляди креслення в проекційному зв’язку;
визначати головний вигляд предмета; визначати раціональну кількість виглядів
на кресленні.
|
1. Виконати в
робочому зошиті креслення предмета, зображення якого потребує однієї
проекції.
2. Виконати вправу,
пов'язану з читанням зображень предметів, що містять дві проекції.
3.Виконати
вправу, пов'язану з читанням зображень предметів, що містять три проекції.
4. Виконати
вправу на побудову двох проекцій предмета за його наочним зображенням.
5. Виконати
вправу на побудову третьої проекції предмета за двома заданими.
6. На форматі
А4 виконати креслення предмета, визначивши необхідні для цього вигляди за
його наочним зображенням.
|
5
|
6
|
Виконання і читання креслень
Послідовність
побудови виглядів на кресленні. Призначення ліній проекційного зв’язку. Допоміжна
пряма креслення.
Нанесення
розмірів на кресленнях з урахуванням форми предметів. Деякі умовності при
нанесенні розмірів на кресленнях.
Поняття про основні
види спряжень, їхні елементи й послідовність побудови. Поняття про спряження.
Спряження двох прямих, що перетинаються, двох паралельних прямих, спряження
дуги кола і прямої.
Виконання креслень
предметів із перетворенням їх форми, взаємного розміщення частин і
просторового положення предметів. Елементи конструювання за зображеннями
предметів.
Читання креслень.
Аналіз геометричної форми предмета за його кресленням. Знаходження проекцій
елементів поверхонь на кресленні предмета. Проекції точок, що лежать на поверхні
предмета.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
послідовність побудови виглядів; раціональні прийоми нанесення розмірів на
кресленні; умовності нанесення розмірів, які скорочують кількість зображень;
основні геометричні елементи спряження: центр і точки спряження; призначення
додаткових та місцевих виглядів;
уміти: у правильній послідовності виконувати побудову виглядів; компонувати
зображення на кресленні; наносити розміри на кресленнях предметів з
урахуванням їхньої форми; здійснювати нескладні динамічні просторові перетворення
предметів.
|
1. Побудувати
наочне зображення предмета за його прямокутними проекціями. Нанести на ньому
задані на проекціях розміри.
2. Виконати
вправу, пов’язану із скороченням кількості зображень.
3. Виконати
вправу, пов'язану з читанням зображень предметів, що містять три проекції.
4. На форматі
А4 виконати креслення предмета, визначивши необхідні для цього вигляди за
його наочним зображенням.
5. Виконання
вправ на спряження кола та прямої дугою заданого радіуса.
6. Виконання
вправ на побудову спряжень прямого, тупого і гострого кутів.
7. Виконати
побудову контуру деталі з застосуванням вивчених геометричних побудов.
|
6
|
4
|
Аксонометричні проекції. Технічний рисунок
Призначення та основні види аксонометричних проекцій.
Косокутна фронтальна диметрична проекція. Прямокутна ізометрична
проекція. Напрямки осей показники спотворення, нанесення розмірів на
зображеннях. Аксонометричні проекції кіл та плоских фігур. Аксонометричні
проекції об’ємних предметів.
Побудова технічних рисунків предметів, зображених у системі прямокутних
проекцій. Вибір виду аксонометричної проекції та раціонального способу їх
побудови. Способи передачі об’ємності предметів на технічних рисунках.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
призначення аксонометричних проекцій, характерні особливості косокутної
фронтальної диметричної проекції, характерні особливості прямокутної
ізометричної проекції; умови, які впливають на вибір виду аксонометричної
проекції для побудови наочного зображення предмета; призначення технічного
рисунка та його відмінність від креслення;
уміти: будувати аксонометричні проекції плоских фігур та геометричних тіл;
вибирати вид аксонометричної проекції для побудови наочного зображення
предмета; наносити розміри на аксонометричних проекціях предметів; виконувати
технічні рисунки простих деталей.
|
1. Виконати
вправу на побудову диметричних проекцій геометричних фігур за їх заданими
розмірами.
2. Виконати
вправу на побудову ізометричних проекцій геометричних фігур за їх,заданими
розмірами.
3. У робочому
зошиті побудувати диметричну проекцію предмета за його прямокутними
проекціями та заданими розмірами. Нанести розміри.
4. У робочому
зошиті побудувати ізометричну проекцію предмета за його прямокутними
проекціями та заданими розмірами. Нанести розміри.
5. Виконати
технічний рисунок предмета за його прямокутними проекціями.
6. Виконати
технічний рисунок предмета за його моделлю.
|
7
|
8
|
Перерізи та розрізи при виконанні креслень
предметів.
Поняття про
переріз. Утворення перерізу. Види перерізів: винесені та накладені. Виконання
та позначення перерізів. Умовності прийняті при виконанні перерізів. Графічне
позначення матеріалів на перерізах. Поняття про розріз, як різновид зображень
креслення. Утворення розрізу. Відмінність між розрізом і перерізом. Види
розрізів: прості й складні, повні й місцеві. Виконання й позначення розрізів.
Поєднання виглядів із частиною розрізів. Умовності та спрощення при виконанні
розрізів.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:визначення
перерізу та розрізу: призначення перерізу та розрізу; класифікацію різних
видів перерізів та розрізів; відмінність між розрізом і перерізом;
уміти: виконувати і позначати перерізи та розрізи на кресленнях предметів;
застосовувати необхідні умовності та спрощення при виконанні перерізів та розрізів;
застосовувати поєднання частини вигляду з частиною розрізу; читати креслення,
що містять перерізи та розрізи.
|
1. Порівняти
зображення із перерізами з наочними зображеннями предметів.
2. Порівняти
вигляди і перерізи та визначити їх взаємну відповідність.
3. У робочому
зошиті виконати вправу на побудову винесених перерізів; накладених перерізів.
4. Порівняти
зображення розрізів і перерізів.
5. Виконання
вправ на побудову розрізів.
6. За допомогою
перерізів (розрізів) визначити форми предметів.
|
8
|
2
|
Вибір зображень на кресленнях
Узагальнене
поняття про зображення. Залежність кількості зображень від складності форми
предмета. Вибір головного зображення. Умовності та спрощення на кресленнях.
Додаткові та місцеві вигляди. Компоновка зображень на кресленні.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
визначення узагальненого поняття зображення на кресленні; вимоги до
оптимальної кількості зображень на кресленні; вимоги до головного зображення;
умовності, які забезпечують раціональне скорочення кількості зображень;
вимоги до компонування зображень на кресленні;
уміти: визначати необхідну і достатню кількість зображень на кресленні;
вибирати головне зображення на кресленні; застосовувати необхідні місцеві й
допоміжні вигляди під час виконання креслень; застосовувати умовності, які
дають можливість раціонально скорочувати кількість зображень на кресленні;
компонувати зображення на полі креслення; виконувати й читати креслення, що
містять вивчені умовності.
|
1. Виконати
вправу на побудову місцевого вигляду.
2. Виконати
вправу на побудову додаткового вигляду.
3. Виконати
вправу на визначення головного зображення на кресленні.
4. Виконати
ескіз деталі з натури, застосувавши необхідні спрощення зображень.
5. На форматі
А4 виконати креслення деталі за її наочним зображенням. Самостійно визначити
необхідні для виконання креслення зображення.
6. Прочитати
креслення деталей за запитаннями, що їх поставив учитель.
|
9
|
4
|
Складальні креслення
Призначення та зміст складальних креслень. Основні елементи складального
креслення (зображення, розміри, специфікація). Особливості виконання
складальних креслень: розрізи на складальних кресленнях, нанесення розмірів,
штрихування перерізів суміжних деталей. Узагальнення й систематизація знань
про складальні креслення, що їх засвоїли учні в процесі трудового навчання.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
визначення складального креслення; призначення та зміст специфікації до
складального креслення; особливості виконання розрізів на складальних
кресленнях; особливості нанесення розмірів на складальних кресленнях;
уміти: читати зображення на складальних кресленнях; читати специфікацію
складального креслення.
|
1. Виконання
вправ та завдань із теми «Складання специфікації».
2. Виконати
вправу на складання специфікації до складального креслення.
|
10
|
8
|
Зображення з¢єднань на складальних
кресленнях
Загальні
поняття про з'єднання деталей. Зображення рознімних з'єднань деталей, болтових,
шпилькових, гвинтових, шпонкових і штифтових.
Зображення та
позначення різьби на кресленнях з’єднань. Спрощене зображення різьбовий
з’єднань.
Зображення та,
позначення нерознімних з’єднань: зварних, паяних, клейових, заклепкових.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
визначення рознімного з’єднання; визначення не рознімного з’єднання; види
рознімних і не рознімних з’єднань та їхні характерні особливості; особливості
умовного зображення різьби на стержні та в отворі; основні параметри і
характерні особливості метричної, трапецеїдальної, упорної та трубної циліндричної
різьб; умовні позначення вивчених типів різьб; характерні особливості
зображення болтового, шпилькового, гвинтового, шпонкового з’єднань;
уміти: визначити за допомогою довідкових матеріалів необхідні розміри
кріпильних деталей; читати умовні позначення різьб; умовно позначати різьби
на кресленнях; спрощено зображувати різьбові з’єднання деталей.
|
1. Виконати
вправи на визначення розмірів кріпильних деталей.
2. За наочним
зображенням виконати ескіз деталі із різьбою.
3. Виконати
вправи на читання рознімних з'єднань.
4. Виконати
вправи на читання нерознімних з'єднань.
|
11
|
14
|
Читання та деталювання складальних креслень
Читання
складальних креслень за планом. Читання складальних креслень із застосуванням
контрольних запитань. Умовності та спрощення на складальних кресленнях.
Деталювання
складальних креслень. Призначення і зміст процесу деталювання складального
креслення. Послідовність деталювання. Узгодження розмірів деталей у процесі
деталювання.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
послідовність читання складальних креслень; визначення деталювання, умовності
та спрощення, які застосовують на складальних кресленнях;
уміти: читати зображення на складальних кресленнях; читати й деталювати
креслення виробів, які складаються з 5 - 6 деталей; узгоджувати розміри
деталей у процесі деталювання.
|
1. Виконання
вправ та завдань із теми «Складання специфікації».
2. Виконання
вправ на читання складальних креслень за поставленими запитаннями.
3. Читання
складальних креслень за планом, запропонованим учителем.
4. За
складальним кресленням назвати окремі-деталі виробу.
5. За наочним
зображенням виробу та складальним кресленням виконати креслення окремих
деталей, із яких цей виріб складається.
|
12
|
4
|
Топографічні та будівельні креслення
Призначення
топографічних креслень. Зображення на топографічних кресленнях. Масштаби
топографічних креслень. Зображення рельєфу місцевості. Умовні графічні
позначення на топографічних кресленнях. Читання топографічних креслень.
Призначення
будівельних креслень. Основні види будівельних креслень. Зміст будівельного
креслення та особливості його оформлення. Зображення на будівельних
кресленнях. Умовні позначення на будівельних кресленнях. Розміри на
будівельних кресленнях. Читання будівельних креслень.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
призначення топографічного креслення, особливості його виконання; зображення
рельєфу місцевості на топографічному кресленні; види й призначення будівельних креслень;
визначення й характерні особливості зображень на будівельних кресленнях;
нанесення розмірів на будівельних кресленнях;
уміти: визначати особливості рельєфу місцевості за топографічним кресленням;
читати умовні графічні позначення на топографічних кресленнях; розрізняти
основні види топографічних креслень; читати нескладні будівельні креслення.
|
1. Виконати
вправу на читання умовних топографічних позначень за топографічним кресленням.
2. Виконати
вправу на читання умовних позначень на будівельних кресленнях.
3. Виконати
вправу на читання планів будівель.
4. Прочитати
будівельне креслення за поставленими запитаннями.
|
13
|
2
|
Технічні схеми
Призначення і
види технічних схем: кінематичні, гідравлічні, пневматичні, електро- і
радіотехнічні. Графічні зображення, що застосовуються при виконанні схем.
Позначення на схемах. Читання нескладних технічних схем.
|
Засвоївши
навчальний матеріал теми, учні повинні знати:
визначення схеми; призначення та основні види технічних схем;
уміти: читати нескладні технічні схеми.
|
1. Виконати
вправу на читання умовних графічних позначень на схемах.
2. Прочитати
схему за поставленими запитаннями.
3. Виконати
вправу на зображення відсутніх на схемі елементів.
4. Виконати
вправу на порівняння позначень на схемі з довідковими матеріалами.
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
I. Початковий рівень навчальних досягнень
|
|
1
|
Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його
елементи. 3 постійною допомогою вчителя виконує тільки фрагменти практичних
завдань
|
2
|
Учень відтворює незначну частину навчального матеріалу, має
поверхові уявлення про об’єкт вивчення, виявляє здатність елементарно висловити
думку. Практичні завдання та графічні роботи виконує лише з допомогою вчителя
|
3
|
Учень відтворює менш як половину навчального матеріалу, з допомогою
вчителя виконує елементарні завдання. Графічна робота низького рівня якості
|
II. Середній рівень навчальних досягнень
|
|
4
|
Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний
відтворювати його не в повному обсязі відповідно до тексту підручника або
пояснення вчителя, Практичні завдання та графічні роботи виконує під
керівництвом учителя
|
5
|
Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати визначення
понять, але при цьому допускає помилки. 3 допомогою вчителя може відтворити
значну частину матеріалу, частково обґрунтувати та проаналізувати її, зробити
висновки. Під час виконання практичних та графічних завдань потребує
систематичної допомоги вчителя
|
6
|
Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального
матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою
вчителя може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки,
виправляти допущені помилки. Графічні практичні роботи виконує на середньому
рівні
|
III. Достатній рівень навчальних досягнень
|
|
7
|
Учень виявляє знання і розуміння більшої частини навчального
матеріалу. 3 епізодичною консультацією вчителя застосовує знання для
виконання практичних завдань. Користується необхідною
конструкторсько-технологічною документацією, яка передбачена програмою.
Графічна робота достатнього рівня якості
|
8
|
Знання учня є достатньо повними, самостійно застосовує вивчений
матеріал під час виконання практичних та графічних робіт, уміє аналізувати,
робити висновки. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими
неточностями. Користується необхідною конструкторсько-технологічною
документацією, що передбачена програмою. Графічна робота хорошого рівня, хоч
і може мати незначні відхилення від установлених норм
|
9
|
Учень вільно володіє вивченим матеріалом та застосовує його під час
виконання практичних і графічних робіт, уміє узагальнювати й систематизувати
інформацію. Користується конструкторсько-технологічною документацією, що
передбачена програмою. Графічна робота доброго рівня
|
IV. Високий рівень навчальних досягнень
|
|
10
|
Учень володіє глибокими, міцними знаннями і здатний усебічно
використовувати їх при виконанні графічних та практичних робіт. Користується
конструкторсько-технологічною документацією, що передбачена програмою.
Графічна робота виконана без відхилень від установлених норм
|
11
|
Учень володіє узагальненими, глибокими знаннями з предмета, цілеспрямовано
використовує їх під час виконання практичних та графічних завдань.
Користується різними видами конструкторсько-технологічної документації, що
передбачена програмою. Графічна робота виконана на високому рівні
|
12
|
Учень має системні знання, виявляє здатність приймати раціональні
рішення при виконанні теоретичних і практичних завдань. Вільно володіє
різними видами конструкторсько-технологічної документації, визначених
програмою. Графічна робота виконана бездоганно
|
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1.
Верхола А.
П. Читання креслень у школі: [навчально-методичний посібник] / А. П. Верхола. –
К. : Рад. Школа, 1987. – 118 с.
2.
Верхола А.
П. Методика викладання креслення в школі : [посібник для вчителя] / За ред. А.
П. Верхоли. – К. : Рад. шк., 1989. – 128 с.
3.
Виноградова
Г. Г. Дидактический материал по черчению для 7-9 классов вспомогательной школы
: [пособие для учителя] / Г. Г. Виноградова. – М.: Просвещение, 1988.
4.
Воротников
И. А. Занимательное черчение : кн.. для учащихся сред. шк. \ И. А. Воротников. – [4-е изд., перераб. и
доп.] – М. : Просвещение, 1990. – 223 с.
5.
Гаврищак Г.
Р. Уроки креслення у 8 класі : [навчально-методичний посібник] / Г. Р.
Гаврищак. – Тернопіль : ТДПУ імені Володимира Гнатюка, 2003. – 85 с.
6.
Гервер В. А.
Творческие задачи по черчению : книга для учителей / В. А. Гервер. – М. : Просвещение,
1991. – 126 с.
7. Єдина система
конструкторської документації. Загальні правила виконання креслень. Довідник/
За заг. ред. В.Л. Іванова. – Львів: НТЦ «Леонорм стандарт», 2001. – 223с.
8.
Василенко Е.
А. Карточки-задания по черчению для 8 класса: [пособие для учителя] / Е. А.
Василенко, Е. Т.Жукова, Ю. Ф.Катханова, А. Л.Терещенко. – М. : Просвещение,
1990.
9.
Крицький А.
В. Альбом карток з креслення для 8 класу / А. В. Крицький. – К. : Рад. из.,
1981. – 101с.
10. Михайловський В. М. Картки програмованого
контролю знань з креслення : [посібник для вчителів] / В. М. Михайловський. –
К. : Рад. шк., 1982.
11. Михайловський В. М. Позакласна робота з креслення
: [посібник для вчителів] / В. М. Михайловський – К. : Рад. шк., 1984. – 123
с.
12. Науменко В. Я. Виконання технічних креслень в
школі : [навчальний посібник] / В. Я. Науменко, В. К.Сидоренко. – К. :
Радянська школа, 1986. – 112 с.
13. Николаев Н. С. Проведение олимпиад по черчению :
[пособие для учителей] / Н. С. Николаев. – М. : Просвещение, 1990.
14. Повышение эффективности и качества преподавания
черчения : [пособие для учителей] / сост. А. Д.Ботвинников. – М. : Просвещение,
1981. – 128 с.
15. Севастопольский Н. О. Задания по проецированию :
книга для учителя / Н. О. Севастопольский. – М. : Просвещение, 1992.
16. Сидоренко В. К. Выполнение и чтение рабочих
чертежей деталей / В. К. Сидоренко. – К. : Вища шк., 1986. – 112 с.
17. Сидоренко В. К. Наглядные пособия и технические
средства в обучении черчению : [пособие для учителя] / В. К. Сидоренко. – К. :
Освита, 1991. – 192 с.
18. Сидоренко В. К. Креслення : підруч. для
загальноосвітніх навч.-вих. закл. / В. К. Сидоренко. – К. : Арка, 2002. – 224
с. : іл.
19. Сидоренко В. К. Креслення з’єднань деталей :
[навчальний посібник] / В. К.
Сидоренко. – К. : Вища шк., 1993. – 149 с.
20. Тхоржевский Д. А. Методика преподавания
общетехнических дисциплин и трудового обучения / Д. А. Тхоржевский. – К. : Вища
шк., 1980.
