ПРОГРАМА КРЕСЛЕННЯ 11 КЛАС ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Лист Міністерства освіти і науки України  від 19.11. 2013 №1/11-17681.

Укладачі :

Сидоренко В.К., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, директор навчально-наукового центру підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації Національного університету біоресурсів і природокористування України;

Дятленко С.М., начальник відділу природничо-математичної та технологічної освіти Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Гедзик А.М., доктор педагогічних наук, завідувач кафедри професійної освіти та комп’ютерних технологій Уманського  державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з креслення являє собою цілісний документ, що включає чотири розділи: пояснювальну записку; загальний тематичний план; зміст тем навчального курсу; вимоги до знань та вмінь учнів.

Пріоритетною метою шкільного курсу креслення є загальна система розвитку мислення, просторових уявлень і графічної грамотності учнів. Курс креслення допомагає школярам оволодіти одним із засобів пізнання навколишнього світу; має велике значення для загальної і політехнічної освіченості учнів; долучає школярів до елементів інженерно-технічних знань в області техніки і технології сучасного виробництва; сприяє розвитку технічного мислення, пізнавальних здібностей учнів. Крім того, заняття кресленням мають вплив на виховання у школярів самостійності і спостережливості, акуратності і точності в роботі, що є найважливішими елементами загальної культури праці; сприятливо впливають на формування естетичного смаку учнів, що сприяє вирішенню завдань їх естетичного виховання.   Креслення як навчальний предмет в певні й мірі специфічний і значно відрізняється від інших шкільних дисциплін. З цієї причини сукупність методів навчання кресленню дещо відрізняється від методів навчання інших предметів. Однак окремі методи навчання, застосовувані в кресленні, не є особливими методами. Вони являють собою видозміну загальних методів навчання.

У вивченні курсу креслення використовуються такі методи: розповідь, пояснення, бесіда, лекції, спостереження, моделювання та конструювання, виконання графічних робіт, робота з підручником і довідковим матеріалом. 

Мета курсу: навчити школярів читати і виконувати креслення деталей і складальних одиниць, а також застосовувати графічні знання при вирішенні завдань з творчим змістом.

 Завдання курсу: узагальнити і розширити знання про геометричні обʼєкти, навчити відтворювати образи предметів, аналізувати їх форму, розчленовувати на його складові елементи; розвинути просторові уявлення та уяву, просторове і логічне мислення, творчі здібності учнів, сформувати в учнів знання про ортогональне (прямокутне) проеціювання на одну, дві і три площини проекцій, про побудову аксонометричних проекцій (диметрії і ізометрії) і прийомах виконання технічних малюнків; навчити основним правилам і прийомам побудови графічних зображень, ознайомити учнів з правилами виконання креслень, встановлених державними стандартами;  сприяти формуванню у школярів графічної культури. 

Навчальна програма розрахована для учнів 11 класів загальноосвітніх шкіл. Всього 70 години. Курс систематизує знання учнів про графічні зображення, які вони отримали на уроках трудового навчання та інших предметів.

В той же час потрібно акцентувати увагу на практичній спрямованості навчального матеріалу даного курсу в шкільній, побутовій і виробничій сферах. У звʼязку з цим з метою встановлення міжпредметних звʼязків на уроках при вивченні нового матеріалу, при організації позакласної роботи слід максимально використовувати приклади з інших навчальних предметів, що ілюструють графічне відображення інформації про різні обʼєкти та явища.

В програмі передбачено альтернативний перелік практичних робіт. Учитель може використовувати той варіант роботи, який відповідає рівню підготовки учнів.

Всі практичні роботи учні виконують в робочих зошитах або на аркушах креслярського паперу. Використання робочих зошитів дозволяє уникнути перекреслювання вихідних даних графічних завдань, що значно економить час на їх виконання.

В процесі проведення уроків з креслення необхідно широко використову­вати навчальні наочні посібники: таблиці, зразки креслень, моделей, роздатковий матеріал, комп’ютерну техніку. Особливу увагу слід приділити організації самостійної роботи учнів.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів здій­снюється шляхом тематичного та підсумкового контролю.

ЗАГАЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ теми	Тема	Орієнтовна кількість годин
	Вступ
1.	Утворення зображень на кресленнях	2
2.	Загальні вимоги до виконання та оформлення креслень	2
3.	Геометричні побудови на кресленнях	4
4.	Побудова та читання виглядів на кресленнях	8
5.	Перерізи та розрізи	8
6.	Зображення предметів на кресленнях	4
7.	Аксонометричні проекції. Технічний рисунок	6
8.	Основні відомості про креслення деталей	2
9.	Відомості, необхідні для виконання та читання креслень деталей	7
10.	Ескізи деталей	8
11.	Основні відомості про складальні креслення	8
12.	Зображення зʼєднань деталей на складальних кресленнях	4
13.	Читання складальних креслень	6
	Усього	70

№ п/п	К-сть год	Зміст навчального матеріалу	Вимоги до знань і вмінь учнів	Завдання до практичних робіт
		Вступ Предмет креслення, його зміст, мета та завдання вивчення в школі. Застосування графічних документів у практичній діяльності людей. Стислі відомості з історії розвитку креслення. Креслярські інструменти та приладдя.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: призначення графічних документів у практичній діяльності людей; місце та роль курсу креслення в системі шкільних предметів.
1	2	Утворення зображень на кресленнях Поняття про методи проекціювання. Прямокутні проекції як засіб зображення об’ємного предмета на площинні. Побудова проекцій предметів на одній, двох і трьох взаємно перпендикулярних площинах проекцій. Поняття про вигляд як різновид зображень на кресленні. Взаємне розташування виглядів на кресленні та їхні назви: вигляд спереду, вигляд зверху,  вигляд зліва. Вимоги до головного вигляду на кресленні. Визначення необхідної та достатньої кількості виглядів на кресленні.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: основні методи проекціювання, елементи апарата проекціювання; площини про­екцій; проекціювальні промені; основи прямокут­ного проекціювання на одну, дві і три взаємно перпендикулярні площини проекцій; назви ви­глядів на кресленнях та їх взаємне розташування; вимоги до головного вигляду на кресленні; при­значення місцевого вигляду на кресленні; уміти:будувати проекції предметів на одну, дві і три взаємно перпендикулярні площини проекцій; розміщувати вигляди креслення у проекційному зв’язку; визначати раціональну кількість виглядів на кресленні.	1.Виконати в робочому зошиті креслення предмета, зображення якого потребує однієї проекції. 2.Виконати вправу, пов’язану з читанням зображень предметів, що містять дві проекції. 3. Виконати вправу, пов’язану з читанням зображень предметів, що містять три проекції. 4.Виконати вправу на побудову двох проекцій предмета за його наочним зображенням. 5.Виконати вправу на побудову третьої проекції предмета за двома заданими. 6.На форматі А-4 виконати креслення предмета,визначивши необхідні для цього вигляди за його наочним зображенням.
2	2	Загальні вимоги до виконання та оформлення креслень Поняття про державні стандарти, які визначають правила оформлення креслень. Формати креслень. Робоче поле та рамка креслення. Основний напис на кресленні. Лінії креслення: суцільна товста основна, суцільна тонка, суцільна хвиляста, штрихова, штрихпунктирна і штрихпунктирна з двома точками. Співвідношення товщин ліній та їх призначення. Основні відомості про креслярські шрифти : види, співвідношення розмірів. Букви, цифри і знаки на кресленнях. Масштаби креслень: призначення, види й позначення. Основні відомості про нанесення розмірів на кресленні: виносні та розмірні лінії, стрілки знаки діаметра і радіуса, умовне позначення товщини й довжини деталі, розміщення розмірних ліній.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати:  розміри формату А-4; розміри рамки креслення; призначення основного напи­су на кресленні; призначення основних типів лі­ній креслення; основні відомості про креслярські шрифти; призначення масштабів при виконанні креслення, їх види та позначення на кресленні; правила нанесення лінійних розмірів при пара­лельних і похилих розмірних лініях, розмірів кола і дуги, величини кутів; уміти: проводити рамку креслення; виконувати основний напис на кресленні; проводити лінії креслення відповідної товщини; виконувати написи креслярським шрифтом; позначати лінійні розміри та розміри криволінійних елементів контурів зображень в обсязі вивчених правил; визначати масштаби  креслення; позначати масштаби креслення.	1.На аркуші креслярського паперу формату А-4 накреслити рамку та графи основного напису креслення. 2.Виконати вправу на проведення різних типів ліній. 3.Виконати кілька написів креслярським шрифтом за завданням учителя. 4.Виконати вправу, пов’язану з засвоєнням правил нанесення розмірів. 5.Виконати вправу, пов’язану з визначенням масштабу зображення на кресленні.
3	4	Геометричні побудови на кресленнях Аналіз графічного складу зображень на кресленнях. Осьові і центрові лінії на контурах зображень. Інструментально-графічні прийоми побудови (кутів, перпендикулярних та паралельних прямих, поділ кола та відрізків на рівні частини). Контури зображень з плавно спряженими елементами. Основні геометричні елементи спряження: центр і точки спряження Побудова дотичної до одного та двох кіл. Побудова спряжених прямих ліній, дуги з пря­мою, двох дуг (внутрішнє, зовнішнє і комбіноване). Нанесення розмірів спряжуваних елементів. Контури зображень з уклоном і конусністю. Визначення уклону і конусності. Позначення уклонів і конусностей на кресленнях. Нанесення розмірів конічних поверхонь.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: раціональні прийоми роботи креслярськими інструментами; способи поділу кута та відрізка на рівні частини; способи поділу кола на рівні частини; основні геометричні елементи спряження: центр і точки спряження; способи побудови спряжених прямих ліній, дуги з прямою, двох дуг;  правила нанесення розмірів спряжуваних елементів; правила виконання зображень з уклоном і конусністю; уміти: визначати перелік побудов, з яких складається контур зображення; за допомогою креслярських інструментів виконувати побудову кутів, паралельних та перпендикулярних прямих, поділ кола та відрізків на рівні частини, спряження прямих ліній, дуги з пря­мою, двох дуг, наносити розміри спряжуваних елементів; виконувати зображення з уклоном і конусністю.	1.Виконати вправу на аналіз графічного складу контуру зображення. 2.У робочому зошиті виконати побудову контуру зображення плоскої деталі з застосуванням вивчених геометричних побудов.
4	8	Побудова та читання виглядів на кресленнях Послідовність побудови виглядів на кресленні. Призначення ліній проекційного зв’язку. Допоміжна пряма креслення. Нанесення розмірів на кресленнях з урахуванням форми предметів. Деякі умовності при нанесенні розмірів на кресленнях. Читання креслень. Аналіз геометричної форми предмета за його кресленням. Знаходження проекцій елементів поверхонь на кресленні предмета. Проекції точок, що лежать на поверхні предмета. Розгортки поверхонь геометричних тіл. Розгортки гранних поверхонь. Розгортки циліндричних і конічних поверхонь. Побудова розгорток поверхонь технічних виробів, виготовлених з лис­тового матеріалу.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: послідовність побудови виглядів; раціональні прийоми нанесення розмірів на кресленні; умовності нанесення розмірів, які скорочують кількість зображень; правила знаходження проекцій елементів поверхонь на кресленні предмета; способи утворення розгортки поверхонь геометричних тіл; уміти: у правильній послідовності виконувати побудову виглядів; компонувати зображення на кресленні; наносити розміри на кресленнях предметів з урахуванням їхньої форми; здійснювати нескладні динамічні просторові перетворення предметів; будувати розгортки поверхонь геометричних тіл та простих технічних виробів, виготовлених з лис­тового матеріалу.	1.Побудувати наочне зображення предмета за його прямокутними проекціями. Нанести на ньому задані на проекціях розміри. 2.Виконати вправу, пов’язану із скороченням кількості зображень. 3.Виконати вправу, пов’язану з читанням зображень предметів, що містять три проекції. 4.На форматі А-4 виконати креслення предмета визначивши необхідні для цього вигляди за його наочним зображенням. 5.Виконання вправ на спряження кола та прямої дугою заданого радіуса. 6.Виконання вправ на побудову розгортки поверхні геометричних тіл. 7.Виконати побудову контуру деталі з застосуванням вивчених геометричних побудов.
5	8	Перерізи та розрізи Поняття про переріз. Утворення перерізу. Види перерізів: винесені та накладені. Виконання та позначення перерізів. Умовності прийняті при виконанні перерізів. Графічне позначення матеріалів на перерізах. Поняття про розріз, як різновид зображень креслення. Утворення розрізу. Відмінність між розрізом і перерізом. Види розрізів: прості й складні, повні й місцеві. Виконання й позначення розрізів. Поєднання виглядів з частиною розрізів. Умовності та спрощення при виконанні розрізів.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: визначення перерізу та розрізу; призначення перерізу та розрізу; класифікацію різних видів перерізів та розрізів; відмінність між розрізом і перерізом; уміти: виконувати і позначати перерізи та розрізи на кресленнях предметів; застосовувати необхідні умовності  та спрощення при виконанні перерізів та розрізів; застосовувати поєднання частини вигляду з частиною розрізу; читати креслення, що містить перерізи та розрізи.	1.Порівняти зображення із перерізами з наочними зображеннями предметів. 2.Порівняти вигляди і перерізи та визначити їх взаємну відповідність. 3.У робочому зошиті виконати вправу на побудову винесених перерізів; накладених перерізів. 4.Порівняти зображення розрізів і перерізів. 5.Виконання вправ на побудову розрізів. 6.За допомогою перерізів (розрізів) визначити форми предметів.
6	4	Зображення предметів на кресленнях Узагальнене поняття про зображення. Залежність кількості зображень від складності форми предмета. Умовності та спрощення на кресленнях. Додаткові та місцеві вигляди. Компоновка зображень на кресленні.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: визначення узагальненого поняття зображення на кресленні; вимоги до оптимальної кількості зображень на кресленні; умовності, які забезпечують раціональне скорочення кількості зображень; вимоги до компонування зображень на кресленні; уміти: визначати необхідну і достатню кількість зображень на кресленні; вибирати головне зображення на кресленні; застосовувати необхідні місцеві й допоміжні вигляди під час виконання креслень; застосовувати умовності, які дають можливість раціонально скорочувати кількість зображень на кресленні; компонувати зображення на полі креслення; виконувати й читати креслення, що містять вивчені умовності.	1.Виконати вправу на побудову місцевого вигляду. 2.Виконати вправу на побудову додаткового вигляду. 3.Виконати вправу на визначення головного зображення на кресленні. 4.Виконати ескіз деталі з натури застосувавши необхідні спрощення зображень. 5.На форматі А-4 виконати креслення деталі за її наочним зображенням Самостійно визначити необхідні для виконання креслення зображення. 6.Прочитати креслення деталей за запитаннями що їх поставив учитель.
7	6	Аксонометричні проекції. Технічний рисунок Призначення та основні види аксонометричних проекцій. Косокутна фронтальна диметрична проекція. Прямокутна ізометрична проекція. Напрямки осей показники спотворення, нанесення розмірів на зображеннях. Аксонометричні проекції кіл та плоских фігур. Аксонометричні проекції об¢ємних предметів. Побудова технічних рисунків предметів, зображених у системі прямокутних проекцій. Вибір виду аксонометричної проекції та раціонального способу їх побудови. Способи передачі об¢ємності предметів на технічних рисунках.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: призначення аксонометричних проекцій, характерні особливості косокутної фронтальної диметричної проекції, характерні особливості прямокутної ізометричної проекції; умови, які впливають на вибір виду аксонометричної проекції для побудови  наочного зображення предмета; призначення технічного рисунка та його відмінність від креслення; уміти: будувати аксонометричні проекції плоских фігур та геометричних тіл; вибирати вид аксонометричної проекції для побудови наочного зображення предмета; наносити розміри на аксонометричних проекціях предметів; виконувати технічні рисунки простих деталей.	1.Виконати вправу на побудову диметричних проекцій геометричних фігур за їх заданими розмірами. 2.Виконати вправу на побудову ізометричних проекцій геометричних фігур за їх заданими розмірами. 3.У робочому зошиті побудувати диметричну проекцію предмета за його прямокутними проекціями та заданими розмірами Нанести розміри. 4.У робочому зошиті побудувати ізометричну проекцію предмета за його прямокутними проекціями та заданими розмірами Нанести розміри. 5.Виконати технічний рисунок предмета за його прямокутними проекціями. 6.Виконати технічний рисунок предмета за його моделлю.
8	2	Основні відомості про креслення деталей Поняття про деталь як складову частину виробу. Типові та оригінальні деталі. Конструктивні елементи деталей. Основні відомості про робочі креслення. Вимоги до робочих креслень. Структура і зміст робочого креслення.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: ознаки, які відрізняють деталі від інших виробів; відмінності типових і оригінальних деталей; конструктивні елементи деталей; уміти: читати робочі креслення деталей.	1.Виконати вправу на зображення конструктивних елементів деталей. 2.Виконати вправи на читання робочих креслень деталей. Дати письмові відповіді на запитання до креслення.
9	7	Відомості, необхідні для виконання та читання креслень деталей Зображення на робочих кресленнях деталей. Вибір кількості зображень. Виконання зображень деталей з урахуванням спо­собів їх виготовлення. Умовності і спрощення при виконанні зображень дета­лей. Розміри і граничні відхилення на кресленнях деталей. Послідовність нанесення розмірів на кресленнях деталей. Нанесення розмірів з урахуванням технології виготовлення деталей. Розміри конструктивних елементів деталей. Розмірні ланцюги і розмірні бази. Розподіл розмірів на кресленнях деталей. Система переважних розмірних чисел. Умовні зображення та позначення різьб на кресленнях деталей. Конструктивні і технологічні елементи різьби. Позначення на кресленнях граничних відхилень форми і розташування поверхонь деталей. Позначення на кресленнях вимог до шорсткості поверхонь деталей. Позначення на кресленнях вимог до шорсткості поверхонь деталей. Відображення на кресленнях основних відомостей про матеріал деталі та його стан (термічна обробка, нанесення покриття тощо). Текстова частина робочого креслення деталі. Креслення деталей, форма яких обмежена переважно поверхнями обертання, площинами; креслення деталей з листового матеріалу; креслення деталей, одержаних литтям, куванням тощо. Креслення типових деталей ма­шин і механізмів: корпусів, кришок, валів, втулок, пружин тощо. Креслення деталей із стандартними зображеннями. Групові креслення стандартизованих і нормалізованих деталей.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: ознаки, які відрізняють деталі від інших виробів; відмінності типових і оригінальних деталей; конструктивні елементи деталей; уміти: читати робочі креслення деталей.	1.Виконати вправи на застосування умовностей і спрощень на зображеннях деталей. 2.Виконати вправи на нанесення розмірів і їх граничних відхилень на кресленнях деталей. 3.Виконати вправи на позначення граничних відхилень форми і розташування поверхонь деталей. 4.Виконати вправи на позначення шорсткості поверхонь деталей. 5.Виконати вправи на читання позначень матеріалів деталей. 6.Виконати вправи на умовні зображення та позначення різьб на кресленнях деталей. 7.Виконати вправи на визначення необхідних для виконання, робочого креслення техніко-технологічних відомостей за довідковими матеріалами. 8.Виконати ескізи деталей з урахуванням вивчених техніко-технологічних відомостей.  9. Виконати робочі креслення типових деталей машин і механізмів, відобразивши на них усі необхідні техніко-технологічні відомості. Формати креслень вибирати відповідно до розмірів деталей і необхідної для їх зображення кількості зображень. 10.Виконати робоче креслення деталі за текстовим описом її форми і послідовності виготовлення. 11.Виконати робочі креслення деталей із стандартними зображеннями. Формати креслень вибирати відповідно до розмірів деталей і необхідної для їх зображення кількості виглядів.
10	8	Ескізи деталей Загальні відомості про ескізи та їх призначення. Вимоги до виконання і оформлення ескізів. Послідовність виконання ескізів. Вибір зображень деталі на ескізі. Зображення конструктивних елементів деталі. Техніка виконання геометричних побудов на ескізах. Нанесення розмірів на ескізах деталей. Вимірювальні засоби і прийоми вимірювання деталей. Послідовність обмірювання деталі при виконанні ескізу. Вибір вимірювальних інструментів в залежності від вимог до точності вимірювання. Прямі і посередні вимірювання. Поняття про конструктивні і технологічні бази. Застосування нормалізованих діаметрів, довжин, конусностей тощо при нанесенні розмірів на ескізах.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: призначення ескізу та послідовність його виконання; уміти: виконувати побудову зображення плоских предметів, виконувати ескізи нескладних деталей з натури.	1.Виконати вправи на техніку виконання геометричних побудов на ескізах. 2.Виконати вправи на читання ескізів. 3.На аркушах паперу в клітинку виконати ескізи деталей Формати ескізів вибирати відповідно до розмірів деталей і необхідної для їх зображення кількості виглядів.
11	8	Основні відомості про складальні креслення Загальні відомості про складальні креслення. Призначення і зміст складального креслення. Габаритні і монтажні креслення. Зображення і розміри на складальних кресленнях. Нанесення позицій на зображення складових частин виробу і складання спеціфікації. Умовності і спрощення на складальних кресленнях. Зображення на скла­дальному кресленні пружин, рухомих частин, виробу в крайніх чи проміжних положеннях. Умовності та спрощення на зображеннях складальних одиниць. Узагальнення й систематизація знань про складальні креслення, що їх засвоїли учні в процесі трудового навчання.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: визначення складального креслення; призначення і зміст складального креслення; призначення та зміст специфікації до складального креслення;  особливості виконання розрізів на складальних кресленнях; особливості нанесення розмірів на складальних кресленнях; уміти: читати зображення на складальних кресленнях; читати специфікацію складального креслення.	1.Виконання вправ та завдань із теми «Складання специфікації». 2.Виконати вправу на складання специфікації до складального креслення.
12	4	Зображення зʼєднань деталей на складальних кресленнях Загальне поняття про з’єднання. Класифікація з’єднань за ступенем рухомості, за характером складання. Характерні ознаки основних видів з’єднань. Позначення розмірів та посадок спряжених поверхонь. Види з’єднань за допомогою різьб. Стандартні кріпильні деталі різьбо­вих з’єднань: болти, шпильки, гвинти, гайки, фітінги тощо. Способи зобра­ження та умовні позначення крипільних деталей на кресленнях з’єднань. Креслення болтового, шпилькового, гвинтового і трубного з'єднань. Креслення шпонкових з’єднань деталей. Умовні позначення на кресленнях з’єднань шпонок. Застосування довідкових матеріалів при виконанні шпонкових з’єднань.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: визначення розмірного з’єднання; види рознімних і нерознімних з’єднань та їхні характерні особливості; особливості умовного зображення різьби на стержні та в отворі; основні параметри і характерні особливості метричної, трапецеїдальної, упорної та трубної циліндричної різьб; умовні позначення вивчених типів різьб; характерні особливості зображення болтового, шпилькового, гвинтового, шпонкового з’єднань; уміти: визначити за допомогою довідкових матеріалів необхідні розміри кріпильних деталей; читати умовні позначення різьб; умовно позначати різьбові та шпонкові з’єднання  на кресленнях; спрощено зображувати різьбові та шпонкові з’єднання деталей.	1.Виконати вправи на визначення розмірів кріпильних деталей. 2.За наочним зображенням виконати ескіз деталі із різьбою. 3.Виконати вправи на читання рознімних з’єднань. 4.Виконати вправи на читання нерознімних з'єднань.
13	6	Читання та деталювання складальних креслень Читання складальних креслень за планом. Читання складальних креслень із застосуванням контрольних запитань.  Умовності та спрощення на складальних кресленнях. Деталювання складальних креслень. Призначення і зміст процесу деталювання складального креслення. Послідовність деталювання. Узгодження розмірів деталей в процесі деталювання.	Засвоївши навчальний матеріал теми, учні повинні знати: послідовність читання складальних креслень; визначення деталювання, умовності та спрощення, які застосовують на складальних кресленнях; уміти: читати зображення на складальних кресленнях; читати й деталювати креслення виробів які складаються з 5-6 деталей; узгоджувати розміри деталей у процесі деталювання.	1.Виконання вправ та завдань із теми «Складання специфікації». 2.Виконання вправ на читання складальних креслень за поставленими запитаннями. 3.Читання складальних креслень за планом запропонованим учителем. 4.За складальним кресленням назвати окремі деталі виробу. 5.За наочним зображенням виробу та складальним кресленням виконати креслення окремих деталей, із яких цей виріб складається.

Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий рівень навчальних досягнень
1	Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи. 3 постійною допомогою вчителя виконує тільки фрагменти практичних завдань
2	Учень відтворює незначну частину навчального матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення, виявляє здатність елементарно висловити думку. Практичні завдання та графічні роботи виконує лише з допомогою вчителя
3	Учень відтворює менш як половину навчального матеріалу, з допомогою вчителя виконує елементарні завдання. Графічна робота низького рівня якості
II. Середній рівень навчальних досягнень
4	Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворювати його не в повному обсязі відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, Практичні завдання та графічні роботи виконує під керівництвом учителя
5	Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати визначення понять, але при цьому допускає помилки. 3 допомогою вчителя може відтворити значну частину матеріалу, частково обґрунтувати та проаналізувати її, зробити висновки. Під час виконання практичних та графічних завдань потребує систематичної допомоги вчителя
6	Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки. Графічні практичні роботи виконує на середньому рівні
III. Достатній рівень навчальних досягнень
7	Учень виявляє знання і розуміння більшої частини навчального матеріалу. 3 епізодичною консультацією вчителя застосовує знання для виконання практичних завдань. Користується необхідною конструкторсько-технологічною документацією, яка передбачена програмою. Графічна робота достатнього рівня якості
8	Знання учня є достатньо повними, самостійно застосовує вивчений матеріал під час виконання практичних та графічних робіт, уміє аналізувати, робити висновки. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. Користується необхідною конструкторсько-технологічною документацією, що передбачена програмою. Графічна робота хорошого рівня, хоч і може мати незначні відхилення від установлених норм
9	Учень вільно володіє вивченим матеріалом та застосовує його під час виконання практичних і графічних робіт, уміє узагальнювати й систематизувати інформацію. Користується конструкторсько-технологічною документацією, що передбачена програмою. Графічна робота доброго рівня

IV. Високий рівень навчальних досягнень
10	Учень володіє глибокими, міцними знаннями і здатний усебічно використовувати їх при виконанні графічних та практичних робіт. Користується конструкторсько-технологічною документацією, що передбачена програмою. Графічна робота виконана без відхилень від установлених норм
11	Учень володіє узагальненими, глибокими знаннями з предмета, цілеспрямовано використовує їх під час виконання практичних та графічних завдань. Користується різними видами конструкторсько-технологічної документації, що передбачена програмою. Графічна робота виконана на високому рівні
12	Учень має системні знання, виявляє здатність приймати раціональні рішення при виконанні теоретичних і практичних завдань. Вільно володіє різними видами конструкторсько-технологічної документації, визначених програмою. Графічна робота виконана бездоганно

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Боголюбов С.К. Индивидуальные задания по курсу черчения: Практ. пособие для учащихся техникумов / С.К. Боголюбов. – М.: Высш. школа, 1989. – 368 с.

2.     Виноградов В.Н. Графические задачи на уроках черчения / В.Н. Виноградов, Е.А. Василенко, Е.Т. Жукова ; под ред. В.Н. Виноградова. – Минск: Народная асвета, 1984. – 126 с.

3.     Воротников И.А. Занимательное черчение: [книга для учащихся средних школ] / И.А. Воротников. – М.: Просвещение, 1990. – 223 с.

4.     Гервер В. А. Творческие задачи по черчению : книга для учителей /              В. А. Гервер. – М. : Просвещение, 1991. – 126 с.

5.     Єдина система конструкторської документації. Загальні правила виконання креслень. Довідник/ За заг. ред. В.Л. Іванова. – Львів: НТЦ «Леонорм стандарт», 2001. – 223с.

6.     Практикум по черчению / [под ред. Е.А. Василенко]. – М.: Просвещение, 1982. – 142 с.

7.     Ройтман И.А. Методика преподавания черчения / И.А. Ройтман. – М.: Владос, 2002. – 240 с.

8.     Сидоренко В. К. Выполнение и чтение рабочих чертежей деталей / В. К. Сидоренко. – К. : Вища шк., 1986. – 112 с.

9.     Сидоренко В. К. Наглядные пособия и технические средства в обучении черчению : [пособие для учителя] / В. К. Сидоренко. – К. : Освита, 1991. – 192 с.

10. Сидоренко В. К. Креслення : підруч. для загальноосвітніх навч.-вих. закл. / В. К. Сидоренко. – К. : Арка, 2002. – 224 с. : іл.

11. Сидоренко В.К. Креслення / В.К. Сидоренко. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – 356 с.

12. Сидоренко В.К. Креслення з’єднань деталей / В.К. Сидоренко. – К. : Вища школа, 1993. – 138 с.

13. Степакова В.В. Карточки-задания по черчению: В 2 ч. / В.В. Степакова, Л.Н. Анисимова, В.А. Гервер; Ч. 2: Пособие для учителя (под ред. Степаковой В.В.). – изд. 2-е. – М.: Просвещение, 2005. – 64 с.

14. Черчение: Сборник задач / А.М. Хаскин, К.А. Цицюра. – К.: Вища школа, 1984. – 255 с.