Про документ Частина 1
Про що?
В Україні розпочинається реформа загальної середньої освіти.
Від вересня 2018 року всі першокласники країни навчатимуться за новим Державним стандартом початкової загальної освіти (далі по тексту Стандарт початкової освіти).
Від вересня 2017 року проект нового Стандарту початкової освіти апробуватиметься. Для цього відібрано 100 шкіл з усіх областей України.
Проект Стандарту початкової освіти, апробація якого відбудеться незабаром, викладено у цьому документі.
За результатами апробації та громадського обговорення проект документа буде доопрацьовано й подано на затвердження Кабінетом Міністрів України.
Проект містить пропозиції щодо:
1. мети і принципів організації освітнього процесу в початковій школі;
2. механізмів управління змістом у початковій освіті через новий Стандарт початкової освіти;
3. загальної характеристики змісту навчання, що охоплює перелік освітніх галузей у початковій школі;
4. використання проекту Стандарту початкової освіти в діяльності вчителя/ вчительки;
5. державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учня/ учениці, поданих через мету, загальні цілі, уміння і загальні очікувані результати навчання за освітніми галузями;
6. змістових ліній та конкретних очікуваних результатів навчання в рамках кожної освітньої галузі;
7. співвідношення між освітніми галузями і гранично допустимого навантаження, що подано в Базовому навчальному плані.
Кому і для чого?
Проектом нового Стандарту початкової освіти будуть користуватися:
· учителі початкових класів пілотних шкіл, які
- апробуватимуть нову Модельну навчальну програму, модифікуючи її та пристосовуючи до потреб учнів,
- зможуть укладати навчальні програми предметів або курсів на засадах інтеграції;
· керівники пілотних шкіл, які
- розроблятимуть робочі навчальні плани на основі Експериментального навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і науки України,
- створюватимуть належне освітнє середовище;
· управління освіти органів місцевого самоврядування, які
- будуть супроводжувати впровадження нового Стандарту початкової освіти,
- забезпечуватимуть належні умови освітнього процесу;
· обласні органи управління освітою, які
- забезпечуватимуть впровадження нового Державного стандарту початкової освіти;
· Міністерство освіти і науки, яке
- розробить і затвердить Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів,
- організовуватиме забезпечення навчально-методичними комплектами,
- підтримуватиме національну електронну платформу;
· батьки, які
- розумітимуть логіку організації освітнього процесу,
- слідкуватимуть за тим, як розвиваються вміння дітей.
Як створювався?
У середині 2016 року було розпочатолося розроблення проекту нового Державного стандарту загальної середньої освіти в рамках реформи “Нова українська школа”.
На початку 2017 року частина робочої групи зосередилася на створенні нового Стандарту початкової освіти.
Проект нового Стандарту початкової освіти розроблено у відкритому експертному діалозі, до якого були залучені найкращі вчителі-практики, науковці, громадські активісти, представники батьківських спільнот, іноземні консультанти.
Проаналізовано міжнародні практики та успішний досвід впровадження інновацій у початковій освіті в Україні, проведено 12 робочих зустрічей, 7 тижневих сесій, залучено понад 80 фахівців із різних регіонів України.
Пілотування проекту й доопрацювання нового Стандарту початкової освіти теж здійснюватиметься максимально прозоро, із залученням усіх суб’єктів освітнього процесу.
Ідейні засади
Проект Стандарту початкової освіти розроблено на теоретичному і світоглядному фундаменті класичної та сучасної педагогіки України і світу, а також на основі аналізу впровадження провідних українських та світових інноваційних практик в освіті.
Мета початкової освіти
Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Принципи
Проект Стандарту початкової освіти ґрунтується на таких принципах:
1. Презумпція талановитості дитини. Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь-яких форм дискримінації. Не допускатиметься відокремлення дітей на підставі попереднього відбору на індивідуальному, груповому та інституційному рівнях.
2. Цінність дитинства. Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема і гру.
3. Радість пізнання. Організація пізнавального процесу, яка приноситиме радість дитині, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини. Широке використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності.
4. Розвиток особистості. Замість «навченої безпорадності» – плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку вчителя/ вчительки розвиватиме у дітей самоповагу та впевненість у собі.
5. Здоров’я. Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку.
6. Безпека. Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.
Загальна характеристика змісту початкової освіти
Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу[1]. Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують у майбутньому здатність особистості успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади
Проект Стандарту початкової освіти передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей.
Стандарт початкової освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано-предметній основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1–2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3–4 класи).
Зміст у навчальних програмах укладатиметься відповідно до конкретних очікуваних результатів кожної освітньої галузі за циклами. Очікувані результати уточнюватимуться на кожен тиждень навчання з урахуванням послідовності розвитку конкретних умінь та окреслених тем (проблем чи проектів) тижня, на основі яких здійснюється інтеграція. Відповідно до очікуваних результатів тижня та визначених тем учитель/учителька добирає навчальну діяльність.
Між другою і третьою академічними годинами запропоновано проводити динамічну перерву у вигляді рухливих ігор, іншої фізичної активності дітей, зазвичай за межами шкільного приміщення.
У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20 % резервного часу, який учитель/ учителька може використовувати на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Наприкінці кожної чверті заплановано корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів.
Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.
Частина 2
Частина 2
