Принципи
Проект Стандарту початкової освіти ґрунтується на таких принципах:
1. Презумпція талановитості дитини. Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь-яких форм дискримінації. Не допускатиметься відокремлення дітей на підставі попереднього відбору на індивідуальному, груповому та інституційному рівнях.
2. Цінність дитинства. Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема і гру.
3. Радість пізнання. Організація пізнавального процесу, яка приноситиме радість дитині, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини. Широке використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності.
4. Розвиток особистості. Замість «навченої безпорадності» – плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку вчителя/ вчительки розвиватиме у дітей самоповагу та впевненість у собі.
5. Здоров’я. Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку.
6. Безпека. Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.
Загальна характеристика змісту початкової освіти
Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу[1]. Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують у майбутньому здатність особистості успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади
Проект Стандарту початкової освіти передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей.
Стандарт початкової освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано-предметній основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1–2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3–4 класи).
Зміст у навчальних програмах укладатиметься відповідно до конкретних очікуваних результатів кожної освітньої галузі за циклами. Очікувані результати уточнюватимуться на кожен тиждень навчання з урахуванням послідовності розвитку конкретних умінь та окреслених тем (проблем чи проектів) тижня, на основі яких здійснюється інтеграція. Відповідно до очікуваних результатів тижня та визначених тем учитель/учителька добирає навчальну діяльність.
Між другою і третьою академічними годинами запропоновано проводити динамічну перерву у вигляді рухливих ігор, іншої фізичної активності дітей, зазвичай за межами шкільного приміщення.
У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20 % резервного часу, який учитель/ учителька може використовувати на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Наприкінці кожної чверті заплановано корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів.
Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.
Освітні галузі
Зміст освіти у проекті Державного стандарту початкової освіти групується за такими освітніми галузями:
Назва освітньої галузі
|
Індекс у таблиці державних вимог до обов’язкових результатів навчання
|
1. Мовно-літературна:
1.1. Українська мова і література, мови і літератури національних меншин
1.2. Іншомовна освіта
|
МОВ
ІНО
|
2. Математична
|
МАО
|
3. Природнича
|
ПРО
|
4. Технологічна
|
ТЕО
|
5. Інформатична
|
ІФО
|
6. Соціальна і здоров’язбережна
|
СЗО
|
7. Фізкультурна
|
ФІО
|
8. Громадянська та історична
|
ГІО
|
9. Мистецька
|
МИО
|
Система управління змістом освіти через стандарт
Стандарт початкової освіти відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій і першому рівню освіти Міжнародної стандартної класифікації освіти.
Навчальні програми предметів або курсів
Стандарт початкової освіти реалізується через навчальні програми предметів або курсів.
Навчальна програма предмета або курсу описує:
· зміст предмета або курсу відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених Стандартом початкової освіти, викладений у логічній послідовності;
· підходи до інтегрування предмета або курсу за темами, проблемами, проектами, блоками тощо;
· навчальну діяльність та умови її виконання;
· відповідні навчальні ресурси;
· засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.
Навчальні програми предметів або курсів створюють учителі – самостійно або об’єднавшись у спільноти/ мережі, на основі безпосередньо Стандарту початкової освіти або за зразком Модельної навчальної програми.
Модельні навчальні програми
Модельні навчальні програми затверджує Міністерство освіти і науки України. До їх створення залучається експертна спільнота. Модельна навчальна програма містить:
· підходи до впорядкування та інтеграції змісту предметів або курсів відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених цим Стандартом,
· види навчальної діяльності,
· засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.
Національна електронна платформа
Міністерство освіти і науки створює та підтримує електронну платформу, яка допомагає вчителям конструювати навчальні програми предметів або курсів. Електронна платформа містить:
· методичні рекомендації з конструювання навчальних програм предметів та курсів,
· навчальні ресурси згідно з конкретними очікуваними результатами за освітніми галузями,
· засоби оцінювання.
Базовий навчальний план
Базовий навчальний план є складовою частиною Стандарту початкової освіти.
Базовий навчальний план визначає:
· структуру початкової освіти і перелік освітніх галузей;
· погодинне співвідношення між освітніми галузями;
· загальнорічну кількість годин;
· гранично допустиме навантаження учнів.
Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники.
Інваріантний складник змісту формується як обов’язковий для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
3міст інваріантного складника подано через освітні галузі, сукупність яких необхідна і достатня для загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи.
Типовий навчальний план
На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України затверджує Типовий навчальний план.
Типовий навчальний план розподіляє навчальний час між навчальними предметами, курсами згідно із співвідношенням між освітніми галузями, яке визначене Базовим навчальним планом.
У Типовому навчальному плані відображається інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції додається кількість навчальних годин, передбачених на кожну освітню галузь.
Робочий навчальний план закладу освіти
Робочий навчальний план закладу освіти розробляється навчальним закладом на основі Типового навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і науки України.
У робочому навчальному плані конкретизується варіативний складник Базового навчального плану.
Зокрема варіативний складник передбачає години, які можна використати додатково на вивчення предметів/освітніх галузей інваріантного складника, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями.
Варіативність змісту початкової освіти реалізується і через запровадження в навчальних програмах 20% резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їхніх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Пояснення для вчителів із використання проекту Стандарту початкової освіти
Учительство може використовувати новий Стандарт початкової освіти для створення навчальних програм предметів або курсів.
Навчальні програми предметів або курсів розробляють учителі з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей.
Обов’язкові елементи навчальної програми предмета або курсу
№
|
Елемент
|
Пояснення
|
Звідки взяти інформацію
|
1
|
Назва предмета або курсу
|
Предмет або курс може охоплювати весь зміст освітньої галузі або його частину, а також поєднувати зміст різних галузей. Залежно від цього надається назва.
Наприклад:
· «Іноземна мова (англійська)» – предмет, який охоплює іншомовну освіту в мовно-літературній освітній галузі.
· «Мій світ» – інтегрований курс, який охоплює сім освітніх галузей
|
· Базовий навчальний план
· Типовий навчальний план МОН
· Робочий навчальний план закладу освіти
· Модельна (типова) навчальна програма
|
2
|
Освітня галузь або галузі (якщо предмет або курс інтегрований), вивчення яких передбачається в рамках конкретної програми
|
Освітня галузь – складник змісту освіти, що відображає певну сферу вивчення або об’єднує споріднені сфери.
У програмі зазначаються
· галузь, до якої належить предмет або курс (або галузі, які він поєднує);
· орієнтовний навчальний час, відведений на кожну галузь*
|
Розділ “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/ учениці”
|
3
|
Мета і загальні цілі
|
Мета галузі визначає її «життєву місію» та відображає «компетентнісний потенціал».
Загальні цілі вказують, які вміння розвиває галузь.
Кожній цілі відповідає конкретна група вмінь.
У програмі вказуються мета і загальні цілі освітньої(іх) галузі(ей), які становлять зміст програми
|
Відповідний(і) підрозділ(и) освітньої(іх) галузі(ей) у розділі “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/ учениці”
|
4
|
Загальні очікувані результати (ЗОР) навчання в рамках курсу
|
Загальні очікувані результати вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу (1-2 кл. і 3-4 кл.).
У програму вносяться загальні очікувані результати, які відповідають загальним цілям освітньої(іх) галузі(ей) навчальної програми
|
Таблиця “Загальні очікувані результати” в рамках відповідної(их) освітньої (іх) галузі(ей) (розділ “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/ учениці”)
|
5
|
Змістові лінії
|
Зміст кожної освітньої галузі відображено у змістових лініях, які окреслюють її внутрішню структуру та систематизують конкретні очікувані результати галузі.
Під час підготовки навчальної програми зазначаються змістові лінії відповідних освітніх галузей
|
Таблиця “Змістові лінії та конкретні очікувані результати» в рамках відповідної освітньої галузі (розділ «Змістові лінії та конкретні очікувані результати”)
|
6
|
Конкретні очікувані результати (КОР)
|
Конкретні очікувані результати визначають обов’язковий зміст, “ядро знань”. Через засвоєння цього “ядра знань” відбувається розвиток умінь згідно із загальними цілями відповідних галузей.
Кожен конкретний очікуваний результат прив’язаний до загальної цілі освітньої галузі і конкретного загального очікуваного результату за допомогою системи індексів.
Конкретні очікувані результати впорядковуються в логічній послідовності за тижнями
|
Таблиця “Змістові лінії та конкретні очікувані результати в рамках відповідної освітньої галузі (розділ “Змістові лінії та конкретні очікувані результати”)
|
7
|
Очікувані результати тижня
|
Очікувані результати тижня відображають кроки на шляху до досягнення відповідного конкретного очікуваного результату
Кожен очікуваний результат тижня прив’язаний до конкретного очікуваного результату за допомогою системи індексів
|
Модельна (типова) навчальна програма
|
8
|
Навчальна діяльність та умови її виконання
|
Вказуються:
· види навчальної діяльності, які здійснюватимуться під час реалізації програми:
o групова робота
o рольові ігри
o експерименти
o спостереження,
o проекти тощо
· умови їх виконання
o місця проведення
o необхідні засоби і ресурси тощо
Орієнтовна навчальна діяльність укладається за днями тижня відповідно до сформульованих на цей тиждень очікуваних результатів
|
Національна електронна платформа
|
9
|
Перелік навчальних ресурсів
|
Вказуються навчальні ресурси (відповідні навчально-методичні комплекти, підручники, посібники, медіаресурси, ігри тощо), які співвідносяться з відповідними розділами програми.
Навчальні ресурси добираються до запланованої навчальної діяльності
|
Національна електронна платформа
|
10
|
Перелік засобів спостереження і оцінювання
|
Вказуються види засобів спостереження, які дають змогу оцінювати навчальний досвід кожної дитини у класній кімнаті, наприклад:
· записи життєвих епізодів;
· списки перевірки і облікові картки;
· фото-і відеофікасацію;
· учнівські та учительські портфоліо;
· питання для самооцінки учнів;
· письмові тести
|
Національна електронна платформа
|
